Триває обговорення проектів моделей управління закладами вищої освіти, - Олександр Співаковський

На сьогоднішньому засіданні робочої групи з підготовки змін до Закону України “Про вищу освіту” обговорювались проекти моделей управління закладу вищої освіти.


Про це інформує на своїй сторінці у соцмережі Facebook Олександр Співаковський, Народний депутат України, Перший заступник Комітету з питань науки й освіти Верховної Ради України.

"Важливо розуміти, що тільки ефективне управління може призвести до фінансового оздоровлення закладу. Крім того, демократизація управління і прозорість прийняття управлінських рішень є неодмінними складниками демократичної держави. Оскільки вища освіта є важливим суспільним благом, то демократизація управління у вищій освіті є тим інструментом, який має закласти механізми для колективної відповідальності різних стейкхолдерів за стан вищої освіти в Україні", - зазначив він.

В ході дискусії було представлено різні точки зору на те, яку модель управління закладом вищої освіти можна вважати найкращою. Згідно концепції Міністерства освіти і науки передбачено необхідність розподілу повноважень у закладі вищої освіти, зокрема – утворення органів з чітко вираженими функціями колегіального управління (вчена рада, сенат), виконавчий орган (ректорат, рада директорів) та наглядову раду. Посилення функцій наглядової ради закладу вищої освіти вважається необхідною умовою для інституційного зміцнення закладу. Хоча наглядова рада є по суті органом засновника, представляє його і уповноважена ним, її не слід розглядати як орган, який обмежує автономію закладу вищої освіти.

"Навпаки, наглядова рада повинна складатися з людей, які активно допомагають закладу освіти у реалізації його ключових, стратегічних завдань розвитку. Звичайно, для цього необхідно посилити повноваження наглядових рад, зокрема, надати їм право затверджувати стратегічний план розвитку закладу, затверджувати кандидатури ректора і проректорів, фінансового директора. Представлена Міністерством освіти і науки Концепція, в цілому відповідає філософії розробленого на базі Комітету з питань науки і освіти проекту змін до закону, хоча й містить деякі відмінності",  - підкреслив Олександр Співаковський.

Згідно іншої моделі пропонувалось реалізувати ідею розподілу повноважень вченої ради університету і утворення окремої адміністративної ради. При цьому передбачалось, що перша буде опікуватись питаннями змісту та якості освіти, наукових досліджень, а друга – господарськими та фінансовими питаннями. Вчена рада в такій концепції має бути виборним органом колегіального управління і складатися з авторитетних професорів та науковців університету. Ректор може бути обраним до вченої ради на загальних засадах, але саме як науковець, а не адміністратор. З іншого боку, адміністративна рада має бути тим виконавчим органом, який напрацьовує рішення під керівництвом ректора. Разом з тим, найважливіші рішення, що стосуються стратегічних питань розвитку університету, мають прийматися великою радою, яка має бути по суті об’єднанням обох вказаних рад.

Також було представлено концепцію реформи управління закладу вищої освіти, запропоновану у проекті змін, напрацьованому на базі профільного Комітету. Особливе місце у цій моделі надається необхідності підвищення уваги до стратегічного плану розвитку закладу вищої освіти, який має стати ключовим орієнтиром для роботи всіх органів управління університетом.

"Наглядова рада, як орган, що представляє засновника, повинна зміцнювати університет, забезпечувати додатковий притік ресурсів до нього і здійснювати нагляд за ефективним використанням цих ресурсів. Наглядові ради у вищих навчальних закладах мають стати не декоративними дорадчими органами, а дійсно потужними колегіальними органами, які надають ефективну допомогу закладам освіти. Звичайно, для того, щоб члени наглядових рад були вмотивовані допомагати університетам, у них повинні бути реальні повноваження щодо затвердження стратегічного та фінансового планів та звітів про їх виконання, затвердження на посадах ключових керівників закладу та інші повноваження. В контексті розмежування повноважень щодо управління університетами було відзначено, що закріплення на законодавчому рівні посади фінансового секретаря (фінансового директора), за умови чіткого розподілу повноважень між ним і ректором, буде позитивно впливати на загальну ефективність роботи закладу. При цьому позиція ректора буде посилюватися за рахунок того, що він перестане бути “господарником”, а стане саме стратегічною фігурою в університеті. Після такого збалансування влади вже ніхто не зможе звинувачувати ректора в авторитаризмі. При цьому потенційних конфліктів між ректором і фінансовим секретарем вдасться уникнути за рахунок чіткого розмежування повноважень і фактичного підпорядкування фінансового секретаря ректору. Такі зміни в управлінській структурі неодмінно призведуть до покращення іміджу наших закладів вищої освіти та відновлення довіри до них, - зазначив нардеп.

У ході дискусії було висловлено багато важливих коментарів і зауважень. Значна частина з них стосувалася того, що посилення корпоративного управління у бюджетних установах сьогодні значно утруднене діючим законодавством. Відтак перехід державних закладів вищої освіти (крім військових і закладів зі специфічними умовами навчання) від статусу бюджетних установ до статусу неприбуткових некомерційних організацій надасть можливість кардинального вирішення цієї проблеми.

У підсумку робоча група погодила концептуальне бачення змін у системі управління закладу освіти, яке має лягти в основу цього законопроекту, основні тези якого наступні:

  1. Рухом до підвищення ефективності закладу вищої освіти (ЗВО) буде перехід до корпоративної моделі управління. У ЗВО (крім військових та з специфічними умовами) пропонується утворити три органи управління: виконавчий (ректорат, рада директорів), колегіальний (вчена рада, сенат) та наглядову раду(НР). Для коледжів запровадження цієї моделі може бути відтерміновано до 5 років. Крім того, заклади освіти можуть створювати робочі, дорадчі та інші органи згідно зі статутом.
  2. Наглядова рада має бути трансформована з дорадчо-консультативного органу в орган управління, який здійснює нагляд за відповідністю діяльності ЗВО його статуту, місії, стратегічного плану та основним завданням, управлінням майном та фінансами закладу. Стратегію (план розвитку) закладу погоджує його колегіальний орган та затверджує наглядова рада. Стратегія має включати місію ЗВО, його цілі, інструменти та кроки щодо їх реалізації, індикатори оцінки результатів.
    Наглядова рада утворюється засновником або уповноваженим ним органом у складі 7-15 осіб, більшість з яких обирається на конкурсній основі з представників зовнішніх стейкхолдерів закладу вищої освіти. На основі чітко визначених підстав засновник може відкликати або замінити членів наглядових раз, крім відібраних на конкурсній основі, а також припинити повноваження наглядової ради в цілому. 
    Природним буде запровадження компенсації членам НР за час їх діяльності. Керівники ЗВО та його колегіального органу мають отримати право участі в засіданні НР з правом дорадчого голосу. Можливо слід передбачити також обов’язковість оприлюднення відеозапису засідання НР.
  3. Виконавчий орган очолює керівник ЗВО, а кількісний, посадовий та персональний склад визначається ним за погодженням з НР. Виконавчий орган може складатися з керівника ЗВО, проректора з академічних питань або академічного директора, проректора з наукової роботи або наукового директора, проректора з фінансових питань/фінансового директора/фінансового секретаря, проректора чи директора з розвитку. Керівник ЗВО може призначити виконувача обов’язки члена виконавчого органу на строк до 2 місяців, але він має бути негайно звільнений в разі відмови наглядової ради погодити його кандидатуру. Фінансового директора призначає ректор, але наглядова рада також може висловити йому недовіру, в наслідок чого фінансовий директор має бути звільнений. Весь склад виконавчого органу призначається на каденцію ректора. Ключові рішення виконавчим органом ухвалюються колегіально і набувають чинності після їх підписання керівником ЗВО, який несе за них персональну відповідальність. Ухвалення інших рішень може здійснюватися також керівником ЗВО чи уповноваженими членами виконавчого органу.
  4. Виборність керівника ЗВО повинна бути збереженою на інституційному рівні, тому що вона наділяє переможця мандатом довіри та підкреслює демократичність університетської спільноти. При цьому зберігається існуючий порядок, за якого конкурс на проведення виборів керівника ЗВО оголошує, проводить і, за його результатами, укладає контракт з переможцем засновник.
    Наглядова рада допускає претендентів до виборів, заслуховує їх з оприлюдненням кандидатури претендента та висновків до кожної програми , а також здійснює нагляд за дотриманням законодавства та статуту ЗВО під час проведення виборів.
    Вимоги до кандидатів мають бути простими і зрозумілими. Керівник ЗВО повинен розуміти внутрішню логіку університетської корпорації, тому вимога щодо стажу науково-педагогічної (наукової) роботи є необхідною.
    Вибори можна обмежити одним туром, доручивши наглядовій раді проводити вибір між претендентами, що набрали не менше 35 відсотків голосів від кількості учасників голосування або оголошення виборів такими, що не відбулися. 
    Також наглядова рада має бути наділена правом звернення до засновника стосовно дострокового припинення контракту з керівником ЗВО (висловлення недовіри). Технологічно правильним є дострокове припинення повноважень наглядової ради в разі відмови засновника звільнити керівника ЗВО після висловлення йому недовіри, і вважати звільнення керівника обов'язковим, якщо новий склад наглядової ради впродовж року знову висловить йому недовіру.
    При цьому перш, ніж висловити публічну недовіру ректору, наглядова рада має обґрунтовувати підстави для звільнення ректора на конференції трудового колективу, який приймає рішення з цього приводу таємним голосуванням.
  5. Також необхідно передбачити необхідні застереження від перетворення голови наглядової ради у фактично вищу посадову особу ЗВО, оскільки отриманий ним мандат є значно нижчий від мандату обраного керівника ЗВО. Перетворення наглядової ради у постійно діючий орган є недоцільним з суто економічних міркувань, а тому призначення антикризового менеджменту має залишатись за засновником. В той же час для новоутворених закладів засновник має призначити спочатку тимчасовий менеджмент і лише після фактичного формування цього закладу стає доцільним створення наглядової ради.
  6. Колегіальний орган (вчена рада) має формуватися з виборних представників. Члени виконавчого органу можуть входити до складу колегіального органу за посадами, але без права обирати і обиратись на керівні посади колегіального органу. Також вони не повинні брати участь у голосуванні з питань, які вносяться на розгляд колегіального органу виконавчим органом. Члени наглядової ради можуть брати участь у засіданні колегіального органу з правом дорадчого голосу. 
    Засідання колегіального органу повинні бути відкритими. На них мають право бути присутні представники громадських організацій а також засобів масової інформації.
  7. Ухвалення рішень з ключових питань діяльності ЗВО має бути можливим за умови підтримки двома або трьома органами. Щодо деяких з них послідовність може бути закріплена законом, а решти – статутом ЗВО. Наглядова рада має отримати право арбітражу неузгоджених рішень колегіального та виконавчого органу.
  8. Повноваження органів громадського та студентського самоврядування також мають бути закріплені законом, зокрема щодо їх права піднімати перед органами управління ЗВО обов'язкові до розгляду питання.
    Найближчим часом всі зазначені принципи і положення мають бути відпрацьовані в конкретних законодавчих нормах. Наступне засідання робочої групи заплановане на п’ятницю, 8 грудня 2017 р.

Поділіться з друзями:   

Останні новини


Новини партнерів:

загрузка...
Loading...