Першокурсники ЗДМУ пишуть ректорський диктант з української мови

Першими  його писали майбутні медики зі спеціальності «Лікувальна справа», диктувала їм завідувачка кафедри культурології й українознавства, доктор філологічних наук, професор Ольга Турган.

« Ректорський диктант ми практикуємо кілька років поспіль, - розповіла Ольга Дмитрівна. – Передусім маємо на меті виявити зріз знань,  рівень грамотності студентів, які прийшли в університет. Ми також порівнюємо його  результати  з показниками ЗНО. Торік, наприклад, першокурсники написали диктант досить пристойно.

Тексти добираємо середньої складності, патріотичного спрямування, з історії України, культури. Наприклад, для першого диктанту я підібрала текст «Аксіоми пам’яті». Це розповіді про українських вчених, винахідників,імена яких були несправедливо забуті. Серед них і Юрій Дрогобич, який став доктором медицини, ректором Болонського університету,  і Олександр Засядько, конструктор ракетобудування, нащадок запорозьких козаків з династії Гармашів.  Це і Юрій Кондратюк, один з плеяди винахідників ракетної техніки -  прикметно, що за визначеною  ним космічною траєкторією  1969 року  здійснили свій космічний політ американські астронавти. Іще Україна пишається Михайлом Туган – Барановським, першим економістом – східноєвропейцем, його наукові  теорії  визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків.

У цій славній когорті й Іван Пулюй, фізик – експериментатор, попередник Рентгена, він першим відкрив рентгенівські промені, але йому не вдалося їх вчасно запатентувати. Наскільки це покоління було всебічно освіченим, промовляє  той факт, що Пулюй  чудово володів словом, увійшов в історію як співавтор перекладу Біблії українською мовою разом з Кулішем і Нечуй – Левицьким. Це був перший, і один з найкращих перекладів. Він жив і працював у Празі, там і помер, на помешканні встановлено меморіальну дошку.

Ці  постаті через віки  повертаються на рідку історичну батьківщину, оскільки були забутими. З непам’яті  - у пам’ять, в пантеон української культури й української історії. Молодь таких імен здебільшого не знає, вони були привласнені чужими культурами, і до проголошення Україною незалежності покриті забуттям.  Є такі дані, що з кінця 19 до початку 20 століття талановитих вчених – українців, які змушені були емігрувати, а чи поневірялися  в засланнях, сталінських таборах чи були страченими, налічувалося  понад двісті. Оскільки ми вивчаємо українську культуру, треба їх відкривати студентам, формувати їхній  світогляд, інтелект.

Кожен  потік першокурсників писатиме окремий текст. Наприклад, наступною темою, яку я готую,  буде розповідь про видатну українську співачку Соломію Крушельницьку, 145 - річчя від дня народження якої відзначаємо цього року. Вона мала непросту долю, але ця видатна українка вивела українську культуру на світову арену. Лише вона стала на високий п’єдестал поряд з італійськими співаками, але коли повернулася на Батьківщину, гідного поцінування не мала, навіть звання отримала вже у похилому віці.

У такий спосіб, через диктант,  майбутні медики  відкривають невідомі сторінки  історії та культури рідної країни, заодно навчаються грамоти, шліфують українську  мову».

Цими днями диктант напишуть  першокурсники усіх потоків, груп, спеціальностей. Студенти ЗДМУ  також зможуть перевірити своє знання  рідного слова 9 листопада, в День української писемності й мови, взявши участь у загальноукраїнському радіодиктанті національної єдності.