На Колегії МОН розглянуто питання стану розвитку фізичного виховання у вищих навчальних закладах

У своїй доповіді Михайло Мельник зазначив: «Стан фізичного виховання та спорту в Україні спрямований на розвиток фізичних і духовних сил підростаючого покоління, майбутніх захисників Вітчизни. Саме тому в цей складний для країни час фізичне виховання відіграє особливо-важливу роль у навчально-виховному процесі», повідомляє прес-служба Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України.

За словами Михайла Мельника, ссновним та надійним джерелом інформації про стан фізичного виховання та спортивно-масової роботи зі студентами та стан спортивної навчально-матеріальної бази у ВНЗ стали звіти ректорів за період перебування їх на посадах з 2009-го по 2014 роки.

Як повідомив Голова Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України, сьогодні в Україні існує потужна мережа вищих навчальних закладів.

Таким чином, заняття з фізичного виховання проводяться з 676,8 тис. студентами ВНЗ, що становить 39,2 % від загальної кількості студентів цих навчальних закладів. До занять з навчальної дисципліни «Фізичне виховання» у вишах залучаються винятково студенти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» денної форми навчання.

Але, варто зазначити, що реалізація кінцевої мети фізичного виховання студентської молоді неможлива без якісного кадрового потенціалу вищих навчальних закладів, фахова підготовка якого наразі враховує стрімкий розвиток сучасного спортивного руху в світі.

Зараз навчальний процес у ВНЗ забезпечують понад 158,5 тисяч науково-педагогічних працівників, із них чисельність науково-педагогічних працівників кафедр фізичного виховання становить 3939 осіб (2,5 % від загальної чисельності викладачів), з них ? практично всі мають спеціальну вищу освіту, що сьогодні стало можливим завдяки Закону «Про фізичну культуру і спорт» (зі змінами), жорсткі вимоги якого не дають права фахівцям без спеціальної освіти та відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня проводити фізкультурно-оздоровчу та спортивну діяльність.

Станом на початок 2014/2015 навчального року в Україні здійснюють підготовку фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», «спеціаліст», «магістр» за напрямами підготовки «Здоров’я людини», «Фізичне виховання» та «Спорт» п'ять  спеціалізованих ВНЗ та 42 ВНЗ із факультетами та інститутами фізичного виховання з державним замовленням на цей рік 4400 осіб. При цьому ліцензований обсяг підготовки фахівців сягає майже 15 000 осіб, що в тричі перевищує щорічну потребу у фахівцях.

Як зазначив Михайло Мельник, останнім часом спостерігається відтік молодих кадрів через можливі скорочення та пошуки більш оплачуваної роботи на ринку праці, зокрема, і за кордоном, а також за рахунок отримання сучасніших професій таких, як «Фізична реабілітація» та «Фітнес та рекреація».

Але ефективний рівень розвитку фізичного стану студентів, комплексний підхід до формування їх фізичних здібностей, вдосконалення фізичної підготовки та спортивної майстерності неможливий без якісної складової науково-педагогічного складу кафедр фізичного виховання.

За словами Голови Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України, однією з важливих умов для оптимізації фізичного виховання студентів на сьогодні є власна спортивна матеріально-технічна база вишів. Матеріально-технічне забезпечення навчально-виховного процесу з фізичного виховання у багатьох ВНЗ станом на даний час не в повній мірі виповідає вимогам часу. На жаль в Україні лише поодинокі університети та інститути мають у своєму переліку повний набір спортивних споруд із обладнанням високого рівня.

Варто зазначити, що при створенні моделі фізичного виховання за вимогами Болонського процесу ігнорувати значну різницю в наявній спортивній навчально-матеріальній базі ВНЗ європейських країн, де велика кількість студентів може одночасно займатись спортом, вкрай небажано.

Намагання провідних вищих навчальних закладів України як найшвидше увійти до загальноєвропейського освітнього простору та неврахування сучасного стану матеріально-технічного стану спортивної бази власних ВНЗ на фоні відсутності сталої мотивації підлітків до занять спортом може призвести до знищення національної системи фізичного виховання як надбання народу.

Спортивна робота у вишах спрямована на збереження та розвиток інфраструктури видів спорту, залучення до активних занять ними студентської молоді, підготовку і проведення всеукраїнських Універсіад, Спартакіад, участі у Всесвітніх Універсіадах.

Таким чином, з метою активізації роботи з фізичного виховання у ВНЗ, пропаганди здорового способу життя, стимулювання науково-педагогічних колективів навчальних закладів до творчої діяльності проводиться щорічний Всеукраїнський огляд-конкурс на кращий стан фізичного виховання та спорту у вищих навчальних закладах України.

Михайло Мельник підкреслив, що основою високих спортивних результатів студентів ВНЗ на міжнародних аренах залишається масовий спорт, підґрунтям якого в свою чергу завжди було і буде фізичне виховання.

За словами Голови Комітету з фізичного виховання та спорту МОН, стрімке скорочення годин на навчальну дисципліну «Фізичне виховання» та визначення її як єдиної в Україні з усіх навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах позакредитної дисципліни поступово стримує розвиток спортивної роботи зі студентською молоддю, внаслідок чого відбувається поступове гальмування підготовки спортсменів високого рівня та в подальшому стане передумовою формування двохмільйонного мобілізаційного ресурсу для захисту країни з низьким рівнем фізичної готовності.

Історично сформовані в нашій країні національні традиції та особливості культурно-етнічних взаємовідносин потребують впорядкованого узгодження з вимогами Болонського процесу. Недостатнє фінансування фізкультурно-спортивного напряму та неврахування рівня сучасного матеріально-технічного забезпечення вищих навчальних закладів може зашкодити розвитку фізичного виховання студентів.

Як зазначив Михайло Мельник, на сучасному етапі реформування вищої освіти потрібено новий нормативно-правовий перелік документів щодо організації фізичного виховання студентів у вищих навчальних закладах, який з одного боку не створить передумов для формування недостатнього фізично-підготовленого людського мобілізаційного ресурсу, а з іншого боку – не дозволить дискредитувати в Україні ідею загальноєвропейського освітнього простору.

Заслухавши доповідь Михайла Мельника, члени Колегії підтримали пропозиції голови Комітету щодо покращення розвитку фізичного виховання у вищих навчальних закладах. Але зазначили, що згідно із світовим досвідом обов'язкове впровадження такого кредиту, як «Фізичне виховання» у вишах не є можливим, адже згідно стандартів Болонського процесу, студенти мають можливість самі обирати модульні предмети.