Відбулося засідання Студентської ради Києва

Координатор Студентської ради Києва Артем Нікіфоров під час засідання зазначив, що студентський рух і студентське самоврядування у тому вигляді, у якому вони існують зараз, потребують суттєвого вдосконалення.

«Перш за все, йдеться про те, що попри існуючу єдину вертикаль легітимних органів студентського самоврядування, окремі політики і політичні сили здійснюють спроби сформувати свої студентські організації, які претендують на статус таких, що представляють не лише самих себе, а й усе студентство. Ми вкотре наголошуємо: як не може бути в одному домі два господаря, так і не може бути у студентському русі одразу декілька головних. І ми маємо повне право говорити настільки категорично, оскільки лише органи студентського самоврядування формуються на загальних виборах за участю всіх студентів, а відтак – представляють позицію всього студентства», - наголосив Артем Нікіфоров.

Окрім того, він звернув увагу на фінансування органів студентського самоврядування. Зокрема, Координатор Студентської ради Києва зазначив, що відповідно до статті 38 Закону України «Про вищу освіту» на студентське самоврядування повинно виділятися не менше ніж 0,5% спеціального фонду вищого навчального закладу: «Студентська рада Києва бере на себе зобов’язання виробити рекомендації вищим навчальним закладам Києва щодо вдосконалення роботи органів студентського самоврядування».

Звертаючись до студентів, Артем Нікіфоров не оминув увагою питання Євромайдану.

«Студентська рада Києва неодноразово зазначала у своїх заявах, що вітає прагнення студентів відстоювати свою думку. Особливо це стосується подій, пов’язаних із застосуванням сили до мирних протестувальників. Тим не  менш, ми вважаємо, що дії окремих посадових осіб не повинні кидати тінь на наших колег – майбутніх правоохоронців: хлопців та дівчат, які так само як і ми з вами, ходять на лекції, живуть у гуртожитках та прагнуть будувати свої родини і кар’єру в Україні», - підкреслив Координатор СРК.

Він наголосив на тому, що не поділяє позицію деяких колег, які виступають від імені всіх студентів та намагаються отримати політичні дивіденди і заблокувати навчальний процес: «Не можуть 30 осіб диктувати свої правила гри сотням тисяч студентів, навіть якщо у руках тримають гучномовці, а у кишенях – посвідчення помічників народних депутатів. Вищі навчальні заклади й надалі залишатимуться вільними від впливу політичних сил, а навчальний процес забезпечуватиметься, насамперед, самими студентами».

Окрім того, Артем Нікіфоров повідомив, що у місті Києві немає жодного повідомлення про тиск на студентство.

У свою чергу, Інна Степанець, голова Студентського парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зазначила: «Кожен студент хоче жити у цивілізованій, європейській, високорозвиненій державі. Зараз чомусь поділено на тих, хто «за» майдан і тих, хто проти. Але ж мета у нас одна – жити в нормальній державі. І питання єдине – що ми зробили для того, щоб жити у такій державі? Чи не багато ми говоримо, і чи не мало ми робимо? Можливо потрібно спільно з легітимним студентським самоврядуванням та страйковими комітетами зібратися і розробити план дій. У мене пропозиція створити або громадську організацію, або консультаційний комітет, який працюватиме над реальними завданнями».

Голова Академічної студентської ради Національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Ольга Кориворучко підкреслила,  що студенти її університету у першу чергу хочуть бути гарними фахівцями: «Студенти ходять на пари, навчаються. І підтримую те, що ми повинні налагодити конструктивну роботу. Потрібно дійсно надавати конкретні пропозиції, об’єднуватися для досягнення спільних цілей».

Олександра Новик, голова студентського самоврядування Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова зазначила, що необхідно вирішувати справи не мітингуючи, і не бійками, а за столом переговорів: «Наша студентська рада співпрацює зі страйковим комітетом, тому в університеті забезпечений повноцінний навчальний процес».

Представник студентства Національної академії внутрішніх справ Мирослав Дурдинець закликав ставитися до міліції з розумінням того, що її обов’язок – захищати громадську безпеку та порядок: «Курсанти дуже обурені тією ситуацією, яка склалася зараз на Євромайдані. У першу чергу тому, що йде пряме порушення закону. Нас завжди вчать, що ми повинні діяти у рамках правового поля. Вийшов за рамки – повинен нести відповідальність, ким би ти не був. Ми визнали свою провину. І це було публічно сказано. Винні покарані. Але, як діяти з тими людьми, які зносили пам’ятник, які захопили будівлю Київської міської державної адміністрації… Що означає Європа? Невже це смітник у центрі країни? Це не Європа. Право однієї людини закінчується там, де починається право іншої людини. Це є принцип демократії. Міліція захищає народ. Вона з народом. Коли порушуються права людини одразу кличуть: «міліція». Не кричать: «народний депутат». Тому дуже прошу ставитися до міліції з розумінням того, що наш обов’язок – захищати громадську безпеку, порядок».

Мирослав Дурдинець також наголосив, що «підтримує створення студентського об’єднання тому, що будь-які справи краще вирішувати під час діалогу. Ми повинні об’єднатися».

Підбиваючи підсумки засідання, Координатор Студентської ради Києва Артем Нікіфоров зазначив, що від різних сторін пролунала думка щодо необхідності створення об’єднання: «Думаю, що потрібно студентству створити окрему від органів студентського самоврядування студентську громадську організацію, до якої б були делеговані студенти від вищих навчальних закладів. І вона б мала право говорити не лише про студентські проблеми, а й про життя в країні».

На що, представники органів студентського самоврядування м. Києва висловилися, що таку громадську організацію не лише потрібно формувати, а вона є просто необхідною у теперішній ситуації.