Разом – краще. Газета «Освіта України» № 14 від 8 квітня 2013 року

Люди зазвичай лякаються нового, остерігаються змін. Однак дуже часто саме зміни дають поштовх до подальшого розвитку. У листопаді Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приєднання Науково-дослідного інституту «Кримська астрофізична обсерваторія» (НДІ КрАО) до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тоді частина колективу побоювалася пониження статусу закладу, заробітної плати і навіть… закриття обсерваторії взагалі! А тому вимагали перегляду розпорядження Кабміну. Минув час. Найгірші прогнози не ствердилися. Навпаки – установа отримала «друге дихання». Працівники обсерваторії майже повним складом зараховані до структурного підрозділу університету. І навіть отримали підвищення заробітної плати.

– Нині повністю виплачуємо максимальні надбавки за наукові ступені і звання, вислугу років. Робимо це, як в університеті: кандидати наук отримують 15 відсотків, доктори наук – двадцятивідсоткову надбавку. А професор отримує надбавку розміром 33 відсотки. Є надбавки за стаж. Ті, хто пропрацював п’ять років, отримують додатково десять відсотків, хто має десять років стажу – двадцять, понад двадцять років – тридцять відсотків. Цього у працівників раніше не було, – розповідає проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Сергій Вижва.

Директор Департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександр Якименко наголошує, що побоювання колективу стосовно зменшення рівня і обсягів фундаментальних і прикладних досліджень є марними. Адже 27 березня Кабінет Міністрів України прийняв рішення про перерозподіл видатків державного бюджету, тому майже все заплановане на 2013 рік профінансують вчасно.

– Міністерство додатково виділило більш як два мільйони гривень, які університет спрямовував на відкриття двох нових наукових тем. Це дало змогу забезпечити роботою науковців, які займаються проблематикою зірок і галактик, – розповів Олександр Васильович.

Тема фінансів для НДІ КрАО взагалі була непростою. Сергій Вижва наголошує, що в інституті за рахунок фінансування наукових програм оплачувалася і робота науковців, і праця обслуговуючого персоналу. Отже, значна частина коштів, призначених для наукових досліджень, витрачалася лише на утримання і обслуговування установи.

– Із 379 працівників фактично тільки 92 є науковими співробітниками, – каже Сергій Андрійович. – Тож задля розвантаження наукових програм ми фінансуємо частину обслуговуючого персоналу як працівників університету за рахунок нашого спеціального фонду.

Співробітники НДІ КрАО можуть очікувати і на подальше збільшення зарплати. Проректор КНУ стверджує, що тарифна сітка університету є вищою, ніж була в обсерваторії, тому завдання на 2014 рік – «підтягнути» рівень оплати праці НДІ КрАО до університетського.

Фінансові питання, звісно, є важливими, але чи не «забули» після приєднання про фундаментальні дослідження?

– Об’єднання університетської й академічної науки призвело до утворення потужної спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських і докторських ди­сертацій, – розповідає Олександр Якименко. Це сталося завдяки співпраці наукових працівників обох закладів. За словами Сергія Вижви, в кримській обсерваторії працюють 15 докторів і 24 кандидати наук. А київський університет має власну астрономічну обсерваторію, де працює 6 докторів наук і 10 кандидатів, є кафедра астрономії і фізики космосу, аспірантура і докторантура. Враховуючи це, засідання атестаційної колегії прийняло рішення про відкриття при КНУ спеціалізованої вченої ради по захисту з двох спеціальностей: астрофізика і геліофізика. А базовою організацією визначено кримську обсерваторію. Нині працівники НДІ КрАО за підтримки МОН і КНУ готують потужну міжнародну наукову конференцію до століття з дня народження Андрія Сєверного – астрофізика світового рівня, одного із засновників Кримської астрофізичної обсерваторії. В програмі, крім наукової складової, передбачено прийом зарубіжних делегацій, видання вибраних праць Андрія Борисовича, а також заходи з популяризації.

– Ми спільно розробили і погоджуємо програму розвитку обсерваторії до 2020 року. Ініціюємо проект з програмою TEMPUS/TACIS по підготовці астрономів та астрофізиків для країн Східної Європи на базі КНУ і НДІ КрАО. Наше завдання – модернізація обладнання закладу, зокрема оснащення телескопів сучасними засобами реєстрації й комп’ютерною технікою, – каже Сергій Андрійович. Директор Департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександр Якименко упевнений, що таких результатів Науково­дослідний інститут «Кримська астрофізична обсерваторія» і Київський національний університет імені Тараса Шевченка не змогли б досягнути поодинці, тільки після об’єднання ресурсів обох закладів. І це – перші кроки. Справжній прорив очікується в найближчі 5 років, після реалізації спільних програм і завершення стадії модернізації й переоснащення основних інструментів НДІ КрАО.

Максим КОРОДЕНКО, «Освіта України»